Що потрібно для правильної татуювання? Груба голка та суміш із деревного вугілля, сажі, меду й молока, взятого з грудей матері-годувальниці, яка народила хлопчика.
Не лякайтеся, ми так не робимо.
Це рецепт майже втраченої давньої традиції Боснії та Герцеговини. Саме так робили жіночі татуювання послідовниці місцевого католицького культу, що виник у часи, коли Боснія перебувала під владою Османської імперії.
Народні хорватські католицькі громади в Боснії переживали жахи за турецького панування, коли більшість із них примушували перейти в іслам. Дівчат ґвалтували, дітей забирали в Туреччину в рабство, а турецькі правителі мали право спати з християнками у їхню шлюбну ніч ще до того, як наречений бачив наречену.
У відповідь на це насильство жінки почали робити татуювання у вигляді хрестів та інших давніх символів на руках, пальцях, грудях і чолі. Вони вірили, що це надасть духовного захисту, відлякає турків або принаймні покаже людям, що вони були католиками — ще до того, як їх примусили змінити віру. У багатьох на шкірі були витатуйовані імена чи ініціали, щоб їх не змогли змусити забути, хто вони.
Матері робили татуювання дітям у віці до десяти років. Вважалося, що для татуювання найкраще підходить молоко жінки, яка народила хлопчика. Культ зник невдовзі після Другої світової війни. Традиційне сербське татуювання відійшло у минуле, проте чимало сучасних майстрів створюють роботи за мотивами стародавніх захисних знаків. І це справді красиво.
